лютий мороз

мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].

* * *

1) жорстокий, лютий, нелюдський, немилосердний, запеклий, суворий. [Жорстока людина. Запекла душа. Суворий батько];

2) тяжкий, суворий, нестерпний. -кий мороз, холод - тяжкий (лютий) мороз, холод. -кая зима - сувора (люта) зима. -кая обида - тяжка (люта) образа. -кая печаль - тяжка туга. -кая болезнь - тяжка хороба. -кая боль - пекучий, нестерпний, лютий біль. -кий ветер - скажений (страшенний) вітер.

* * *

1) (жестокий) лютий, жорстокий, запеклий. [Лютий звір (Метл.). Зима люта (Шевч.) Не бачив кінця моїй лютій муці (Сторож.)]. -тый враг - лютий ворог, запеклий (затятий) ворог. -тая стужа - лютий мороз, люта холоднеча, лють (-ти). -тая боль - лютий біль. Чрезвычайно -тый - лютенний;

2) (рьяный) загарливий, запальний, щирий (до роботи); (бойкий) меткий, моторний. Он лют на песни - він до співу аж наввипередки, він співати моторний.

* * *

1) лю́тий, жорсто́кий, запе́клий; ( ярый) затя́тий

2) ( рьяный) завзя́тий, заповзя́тий, запальни́й, щи́рий, усилит. завзяту́щий

1. n

1) мороз

2) холод, морози

3) холодність, суворість

4) провал, невдача, розчарування

5) розм. безробіття

2. v

1) побити морозом (рослини)

2) підморожувати

3) укриватися інеєм

4) глазурувати; посипати цукром

5) стирати глянець

6) матувати (скло)

7) підковувати на гострі шипи

8) поет. сріблити сивиною (волосся)

* * *

1) мороз; морози, холоди

2) іній (hoar frost, white frost)

3) холодність, суворість

4) провал, невдача; розчарування

5) cл. безробіття

1) побивати морозом ( рослини)

2) підморожувати; покриватися інеєм

3) покривати глазур'ю, посипати цукром

4) матувати ( скло); стирати глянець

5) підковувати на гострі шипи

6) пoeт. сріблити ( волосся) сивиною

1. adj

1) гіркий (на смак)

2) болісний, нестерпний, гіркий

3) сильний, різкий, гострий (про біль)

4) злий, лютий; запеклий

2. adv

дуже; страшенно, жахливо

3. v

1) робити гірким

2) гірчити

* * *

1) гіркий

2) гіркий, болісний

3) сильний, різкий

4) злий, запеклий

1) заст., дiaл.; пoeт.; = bitterly 1

2) емоц.- посил. дуже, жахливо

1. adj

1) твердий; жорсткий; шорсткий на дотик

2) сильний (удар)

3) важкий, тяжкий (про працю)

4) дужий, міцний; загартований

5) суворий; безжалісний, жорстокий

6) тяжкий; сповнений труднощів і нестатків

7) холодний, суворий, лютий

8) різкий, грубий, неприємний (про звук тощо)

9) старанний, ретельний

10) наполегливий, самовідданий

11) стійкий

12) жадібний; скупий; зажерливий

13) дзвінкий (про монету)

14) частий (про пульс)

15) міцно зав'язаний

16) амер. міцний; алкогольний

17) розм. кислий, терпкий (про вино)

18) певний, підтверджений

19) контрастний (про зображення)

20) густий, тягучий (про рідину)

21) фіз. проникаючий (про радіацію)

22) фон. твердий (про приголосний звук)

2. adv

1) сильно, дуже; інтенсивно

2) наполегливо, уперто; старанно, ретельно; енергійно

3) твердо; круто

4) важко, насилу

5) надмірно, непомірно

6) суворо, жорстоко

* * *

1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото

2) дзвінка монета

3) cл. каторга

4) пресований тютюн

5) = hard-on

1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)

2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом

3) міцний, загартований, сильний

4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)

5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків

6) суворий, холодний

7) різкий; грубий; неприємний

8) завзятий; старанний; який не знає впину

9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду

10) жадібний, скупий

11) дзвінкий ( про монету)

12) реальний; практичний, позбавлений романтики

13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)

14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)

15) cпeц. контрастний

16) густий, тягучий ( про рідину)

17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)

18) гpaм. твердий ( про приголосний)

19) який створює звикання (про ліки, наркотики)

20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)

1) сильно, інтенсивно

2) наполегливо, завзято; ретельно

3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)

4) важко, з трудом

5) непомірно, надмірно

6) близько, на невеликій відстані; біля

7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма)

1. n

1) розм. шахрай, шулер

2) розм. знавець

3) дуельна рапіра

4) муз. діез

5) довга тонка швацька голка

6) pl с.г. висівки

7) різкий пронизливий звук

8) pl дуель

2. adj

1) гострий; гострокінцевий; вигострений

2) крутий, різкий

3) виразний; чіткий

4) сильний, лютий

5) їдкий, кислий (запах, смак)

6) розумний, кмітливий

7) дотепний

8) спостережливий; проникливий

9) пильний

10) вправний, спритний, моторний

11) хитрий; шахраюватий

12) різкий, пронизливий (біль, звук тощо)

13) тонкий (слух); гострий (зір)

14) ущипливий, уїдливий, колючий (про зауваження тощо)

15) дратівливий, дразливий

16) швидкий, енергійний

17) суворий, жорстокий; запеклий

18) амер., розм. привабливий, принадний, гарний

19) фон. глухий (про звук)

20) муз. діезний; великий (про інтервал)

3. adv

1) рівно, точно, пунктуально

2) круто

3) муз. у надто високому тоні

4. v

1) шахраювати

2) гострити; застругувати, робити гострим

3) муз. ставити діез

* * *

1) шахрай, шулер

2) знавець

3) мyз. діез

4) вістря

5) довга з дуже гострим кінцем швейна голка

6) pl; c-г висівки

1) гострий, відточений

2) крутий; різкий

3) виразний, чіткий

4) сильний, різкий

5) розумний, кмітливий; дотепний; проникливий, спостережливий; пильний

6) спритний, майстерний; хитрий, шахраюватий

7) їдкий, гострий (про смак, запах)

8) різкий, пронизливий ( про звук)

9) тонкий, гострий ( про слух)

10) уїдливий ( про зауваження)

11) дратівливий, який легко виходить з себе

12) швидкий, енергійний

13) суворий, жорстокий

14) cл.; cл. елегантний, шикарний

15) фон. глухий ( про приголосний)

16) мyз. діезний; взятий на півтону вище ( про ноту)

1) рівно, точно, пунктуально

2) круто

3) мyз. на півтону вище

1) шахраювати, махлювати

2) мyз. ставити діез; співати або грати на половину тону вище ( ніж потрібно)

1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крутий. [Крута пряжа. Крута каша Крутий хліб];

2) (о горе, береге, скале, лестнице, дороге) крутий, прикрий, (очень) стрімкий, стрімчастий, кручуватий, прикро-крутий; (о повороте) крутий, раптовий. [Такі круті сходи, що насилу вийшла на їх (Київ). Мов серні по стрімких скалах тікать їй довелося (Крим.). Стрімчасті скелі (Тичина). Пішов швидко, деручися кручуватою стежкою вгору (Грінч.). Прошу злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички (Гнат.). Прикрий берег (Сл. Гр.)]. Дорога делает -той поворот вправо - шлях круто (раптово) повертає праворуч. Уходили сивку -тые горки - був кінь та з'їздився (Приказка);

3) (тяжёлый) сутужний, прикрий, (о характере) крутий, суворий. -тые обстоятельства - сутужні (прикрі) обставини. У него очень -тые обстоятельства - йому дуже круто, йому дуже сутужно. -той характер, нрав - крута, сувора, (пров.) сукриста вдача. Человек -того характера, нрава - людина крутої вдачі; людина крута. -тая мера - суворий захід. Придётся принять -тые меры - доведеться вжити суворих заходів. -той мороз - лютий мороз.

* * *

1. n (the A.)

1) Арктика

2) Північне полярне коло

2. adj

1) арктичний, північний, полярний

2) дуже холодний; суворий; льодяний, крижаний

* * *

1) арктичний, північний, полярний

2) дуже холодний; суворий, крижаний; холодний, непривітний

1. n ірл.

плач, голосіння (тужіння) за небіжчиком (в Ірландії)

2. adj

1) гострий; з гострим лезом

2) гострий (на смак); пікантний; пряний

3) різкий, пронизливий, сильний (про вітер тощо)

4) тонкий, гострий (про слух тощо); що гостро сприймає

5) глибокий

6) інтенсивний, напружений

7) їдкий, ущипливий, уїдливий; дошкульний, колючий

8) пристрасний, допитливий; проникливий, кмітливий; ревний

9) палкий, енергійний, заповзятливий

3. v

1) тужити за небіжчиком; оплакувати небіжчика з причитаннями (в Ірландії); голосити; лементувати

2) ставати гострим

3) загострювати; наточувати

* * *

1) гострий, ніж з гострим лезом, краєм, кінцем

2) гострий ( на смак); пікантний; пряний

3) різкий, пронизливий; сильний, гострий (біль, голод)

4) гострий; тонко, гостро сприймаючий (нaпp., про зір, слух)

5) гострий, глибокий (нaпp., про горе, почуття) напружений, гострий, інтенсивний; їдкий, гострий, уїдливий; хитрий; проникливий; змагальний

6) чудесний, чудовий

1. adj

1) суворий, різкий

2) вимогливий, суворий

3) жорсткий, суворий

4) ретельний, скрупульозний

5) простий (про стиль тощо)

6) суворий, холодний (про клімат тощо); сильний (про бурю тощо)

7) тяжкий, важкий, серйозний (про хворобу тощо); сильний (про простуду)

8) глибокий, сильний (про почуття)

9) важкий, тяжкий, жорстокий (про випробування тощо)

10) жорстокий, запеклий (про бій тощо)

11) уїдливий, саркастичний

12) амер., розм. могутній, сильний

13) надто сильний; що ріже очі (про світло тощо)

2. adv

1) жорстоко, суворо

2) тяжко

3) небезпечно

4) сильно, дуже

* * *

1) строгий, суворий

2) твердий (про дисципліну, вимоги)

3) ретельний, скрупульозний (про вивчення, розгляд)

4) простий, строгий (про стиль, одяг); apxiт. витриманий ( про стиль)

5) суворий, холодний (про погоду, клімат); сильний ( про бурю)

6) важкий, серйозний, сильний

7) важкий, тяжкий ( про випробування)

8) жорстокий, запеклий (про бій, сутичку)

9) уїдливий, саркастичний

10) занадто сильний, який ріже очі (про світло, вогонь)

относ. к зиме) зи[і]мовий, зимній. [Зімовий вечір (Стар.). Ранком зімовим діброва мовчала (Л. Укр.). Саме тоді заходило зімове сонце (Крим.). Нема зімової одежі (Звин.). Це зімові груші, влежаться аж на Різдво (Звин.). Де-де займалися зорі, зімні зорі, яскраві такі; стояв лютий мороз (Тесл.). Зімнє сонце, як мачушине серце (Номис)]. В -нее время (зимой) - узи[і]мку. -няя спячка - зимова сплячка. -ний путь - зимова дорога. -ний Николай - зимній Микола, зимовий Микола, Микола-Зимник.

* * *

окружиться (стр. и возвр. залог)

1) обкреслюватися, обкреслитися, обче[і ]ркуватися, обчеркнутися;

2) оточатися, оточуватися, оточитися, обгортатися, о(б)горнутися, обставлятися, обставитися, повитися; (изгородью) обгородитися, о(б)парканитися. [Хоробрий Тите, обгорнись народом (Куліш). Річка обставилася стіною темнозеленого очерету (Мирн.). Вколо Смотричем повився Кам'янець убогий (Рудан.). Село Триліси дубовими палями опарканилось (Куліш)]. -житься туманным сиянием (о солнце, луне) обгородитися. [Як місяць або сонце обгороджено кругом - буде лютий мороз, а влітку - вітер (Грінч.)].

* * *

1) ото́чуватися; обставля́тися; обгорта́тися

2) обво́дитися

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *

1. n

1) дзвін; дзвоніння

2) виклик; посилання викличного сигналу

3) кільцювання птахів

2. adj

дзвінкий; звучний; гучний

* * *

1) дзвін, дзенькіт, дзвоніння

2) виклик; посилання викличного сигналу

див. також _про словник

[br]

Аболіна Т.

Аза Л.

Александрова О.

Алексюк І.

Аляєв Г.

Андреус А.

Андрос Є.

Андрущенко В.

Арестова Н.

Архипова Л.

Бабій М.

Бичко А.

Бичко І.

Білецький О.

Білий О.

Білодід В.

Богачов А.

Бойченко І.

Бойченко М.

Бойченко О.

Бондар С.

Боровицька О.

Булатов М.

Бургін М.

Бучма О.

Валявко І.

Васильєв С.

Васильченко А.

Вільчинський Ю.

Гардащук Т.

Гвоздік О.

Гломбік Ч.

Головащенко С.

Головко Б.

Гомілко О.

Гончаренко М.

Горинь В.

Горський В.

Грабовський С.

Гусєв В.

Депенчук Л.

Діденко В.

Домбровський Б.

Дондюк А.

Єленський В.

Єрмоленко А.

Єфименко В.

Заблоцький В.

Забужко О.

Завгородній Ю.

Загороднкж В.

Заїченко Г.

Заславський І.

Захара І.

Ішмуратов А.

Іщенко Ю.

Йолон П.

Йосипенко О.

Йосипенко С.

Канак Ф.

Карагодіна О.

Катусенко В.

Катусенко С.

Кашуба М.

Кизима В.

Кирик Д.

Кисельов М.

Кисельов С.

Кисельова О.

Кірюхін Д.

Кіхно О.

Кобець Р.

Ковадло Г.

Козловський В.

Колодний А.

Конверський А.

Кохан Я.

Коцюбинський В.

Кошарний С.

Кравченко О.

Кравченко П.

Крилова С.

Кримський С.

Крисаченко В.

Кудря С.

Кузнєцов В.

Култаєва М.

Лазоренко О.

Левицька О.

Левчук Л.

Лисий І.

Литвинов В.

Лісовий В.

Лобовик Б.

Лосєв І.

Лубський В.

Лук М.

Лук'янець В.

Луцишина О.

Любаш енко В.

Любивий Я.

Лютий Т.

Лях В.

Мадейків М.

Мазепа В.

Малахов В.

Маленька Т.

Менжуліна Л.

Метельова Т.

Микитенко Д.

Множинська Р.

Мозгова Н.

Мойсеїв І.

Молчанов І.

Мороз О.

Мулярчук Є.

Навроцький В.

Надольний І.

Надольний М.

Нестеренко В.

Нечипоренко В.

Нічик В.

Озадовська Л.

Омельянчик В.

Орлова Т.

Пазенок В.

Пархоменко Т.

Паславський І.

Пашук А.

Петров Є.

Плющ Л.

Поліщ ук Н.

Попович М.

Причепій Є.

Пролеєв С.

Решетник М.

Рижко В.

Ричка В.

Рогович М.

Розова Т.

Руда Т.

Савельєва М.

Сатан О.

Свириденко В.

Сирдова О.

Ситниченко Л.

Сігов К.

Скуратівський В.

Соболь О.

Сова А.

Соловей-Гончарик Е.

Стратій Я.

Табачковський В.

Танчер В.

Ткачук М.

Усик А.

Фадєєв В.

Федоренко Л.

Филипович Л.

Філіпенко Н.

Хамітов П.

Хоменко І.

Цюрупа М.

Чайка Т.

Шалашенко Г.

Швед З.

Шинкаренко Л.

Шинкаренко О.

Шинкарук В.

Шульга Р.

Яроцький П.

Ярошовець В.